Спробуйте бути хоча б трохи добрішими — і ви побачите,
що будете не в змозі зробити поганий вчинок. Конфуцій
9 Лютого у Новознам'янському НВК прошла акція «Твори добро». Діти початкової школи малювали малюнки на цю тему.
Вітаємо випускників
В НВК пройшов вечір зустрічі випускників. Фрагмент сценарію свята
Дзвенить шкільний дзвінок.
Потім звучить приспів пісні «Дон-дінь-дон»(Шкільний дзвінок)
На сцену виходять ведучі.
1-й ведучий. Доброго вечору, шановні друзі, дорогі гості і вчителі! Золотою симфонією для вас прозвучала мелодія шкільного дзвоника як відгомін далекого дитинства, у яке неможливо повернутися. Щиро вітаємо вас на цьому урочистому святі. Хай цей вечір наповниться спогадами давно минулих років…
Сьогодні ми знову зустрічаємося з вами, випускниками школи
Вітаємо бурхливими оплесками випускників 2016 року, _2012 року,_2006 року,
І нарешті, наймолодших - 2002-
2-й ведучий. Хоч залишивши стіни нашої школи, ви розійшлися різними дорогами, але всіх вас єднає одне – вогник любові до всього близького і рідного: школи, села, нашої рідної України. Сьогоднішня зустріч – це і мандрівка у світ дитинства і юності. Тож сьогодні почувайте себе дівчатками і хлоп’ятками, якими були наче вчора, коли бігали шкільними коридорами, жартували, сміялись.
1-й ведучий. Дехто давніше, а дехто рік тому попрощався із своїм дитинством, друзями, школою. Можливо, радісним смутком того, що не повернеться, але довгожданою мрією щемить у вашій душі вогник зустрічі. Звичайно, ви зустрінетесь між собою, але ця зустріч особлива, тому що це – зустріч шкільних друзів. Адже всі ви випускники нашої дорогої і такої рідної школи,яку ви завжди будете згадувати і з кожним роком ваші спогади будуть щемливішими та теплішими.
Звучить пісня «Тисяча думок»
Вед.: Хтось з мудреців сказав: «Якщо в календарі немає святкової дати, а на душі невесело, то потрібно придумати маленьке свято і відзначити його». Сьогоднішній день ніяк не відзначений у календарі, але у нас справжнє свято, адже кожен рік, у лютому, ми зустрічаємося з вами, наші випускники.
Вед.: І в цьому році наша з вами школа гостинно відкрила перед вами двері.
Вед.: І ми сподіваємося, що ви знову хоча б на кілька годин відчуєте себе школярами, повернетеся в незабутні, безтурботні, чудові шкільні роки.
Вед.: Вас чекають сьогодні:
• секрети дозвілля;
• цікаві зустрічі й розмови;
• інтерв'ю;
• все старе і надійне;
• і багато іншого.
Вед.: Дозвольте запросити на сцену!..
(На сцену , гримлячи відрами, виходять дві прибиральниці. )
- Чи празник якийсь у школі, га? Понатоптували…
- І не говори!...Посходились всі, ти дивися добре, аби хто насіння не лускав. Лушпайок як понакидають, то тиждень гребтися будемо, не вигребемо…
- Та невже то насмітять. Може ж в них совість є…
- Ну да. Випускники все ж таки. Розумні усі люди. Хіба дарма то скільки років штани отутечки протирали?
- А збігло,а й збігло…
- Диви, чийсь ґудзик…певно хтось комусь відірвав. Ти бликни оком, може яке загубило? А то вічно, знаю – то ґудзика нема, а те – вмитися забуде зранку, так на урок і прийде. А на руки і не дивись – і так знаю, всі в горіхах.
- Та сьогодні наче з ґудзиками всі…
- А за туалетом чиє то ховається? Диви-диви, який дим звідти валить.
- То куряга. Курить!
- Треба вуха понакручувати.
- Ой, за всими і не вгледиш. ..
- Саме головне, з тиждень після свята на стілець не вздумай сідати. Тобі ж краще буде!
- Чого б це?
- А ти не знаєш? Та подивися, не може бути, щоб жувачки чиє не жувало! На стілець же прилітить. Я по опиту знаю! Халата не отстіраєшь… а на новий попробуй тут заробить.
- Треба потім по всім закутках пройтися, а то сховалось по старій звичці якесь…
- Ти до спортзалу сходи подивись, і якщо що, то одразу швабру в руки.
- Швабру? Їм?
- А що? Хай тільки попробують туди без кедів.
- Правильно. Трудом виховувать треба.
- Та в залі сьогодні всі слухняні, диви слухають!
- Та невже. Із чого ти взяла?
- Бо якби не слухали, то пів залу б вже куняло, або ж жували обязательно.
- Та нє-а, тут всі люди виховані, їх же тут по 8 років виховували…
- А потом уяснили,що 8 таки малувато, і ще годок набавили – то цілих дев’ять виховують.
- Н-да… що не кажи, а час іде.
- Ой, як же іде-е…
- Діти виростають, дорослими стають, своїх дітей до школи ведуть… а школа…
- Школа – дітьми молодшає. З кожним роком молодіє.
- А ми?
- І ми разом з нею!
Вед.: Ну ти і накомандувала
Вед.: та я не їх збиралась запросити, а господарів сьогоднішнього свята наших 9 –ти класників
Муз
Виходить група учнів
1* Сьогодні свято в кожного із вас,
На серці радісно й приємно.
Широко двері школа відчинила,
Запрошує усіх гостинно.
2* Ми цим вітанням хочем нагадати
Відому істину буття,
Що рідна школа – то як рідна мати:
Її урок – на все життя.
3. А вчителі – то ваші по життю вітрила
Вони подарували всім вам крила
Муз
А й правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає, то буде небо.
Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари.
В цьому, напевно, правда пташина...
А як же людина? А що ж людина?
Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!
Вони, ті крила, не з пуху-пір'я,
А з правди, чесноти і довір'я.
У кого - з вірності у коханні.
У кого - з вічного поривання.
У кого - з щирості до роботи.
У кого - з щедрості на турботи.
У кого - з пісні, або з надії,
Або з поезії, або з мрії.
Людина нібито не літає...
А крила має. А крила має!
4. Цей день по праву належить вчителям,
І він осяяний мільйонами зірок.
Хай ваша посмішка, як сонце, сяє нам,
Щоб пам’ятали ми повік цей золотий урок.
5. Дітей, що вчили ви із року в рік, багато
І вірим ми, що пам’ятати буде кожен з нас
Роки оті, вам ввірені так свято,
Крокують у житті із класу в клас.
6. Вчитель – яке прекрасне слово,
Багато хочеться мені сказать,
Але про те я поведу тут мову,
Що вчителів потрібно шанувать.
7. Повинні бути вдячні ми довіку
За їхню віру, ласку і тепло
За те, що розуміли нас, любили,
За допомогу, чуйність і добро.
8. За ті знання, які даєте і давали,
За тих, хто як і ми, колись були малі,
За те, що доброго усіх завжди навчали,
Спасибі, любі вчителі!
Звучить пісня Н.Май «Вчителі»
Вед.: Катю, тобі не здається,що за столиками когось не вистачає?
Вед.: Звісно, біля наших випускників не вистачає їх вчителів, тож давайте запросимо оплесками до своїх учнів наших дорогих наставників.
Забігають розбійники
- А дзуськи вам! Бач,учителів їм подавай!
- Нікуди ви не підете, поки ваші випускники не заслугують на це!
- 1 завдання: Складіть вірш про свого вчителя і якщо ми впізнаємо хто це – відпустимо його до вас .
(Музика)
-Ха!Щось швидко вони справились! Мабуть прийшли зі шпаргалками. Ти бач, які грамотні. Нас не обдуриш!
-Перевіримо, чого вас навчили у школі. Якщо багато знаєте, точно віддамо вам ваших педагогів.
-Хто співавтор Ньютона? (Яблуко.)
-Палиця, акуратно вставлена в колесо. (Спиця.)
-Місце, куди розумний не піде. (Гора.)
-Математичний знак, що зарекомендував себе з позитивної сторони. (Плюс.)
-Дитина, який замість дитячого садка йде в інститут. (Вундеркінд.)
-Безкоштовний пристрій для звуку. (Рот.)
-Чому слони сірі? (Бо ім. хоботом важко косметику накладати)
-Якщо п'ять кішок ловлять п'ять мишей за п'ять хвилин, то скільки часу потрібно однією кішці, щоб зловити одну мишку? (П'ять хвилин)
-Як може кинуте яйце пролетіти три метри і не розбитися? (Потрібно кинути яйце на чотири метри, тоді перші три метри воно пролетить цілим)
-Як можна помістити два літри молока в літрову банку? (Треба з молока зварити згущене молоко)
-Як зістрибнути з десятиметрової сходинки і не забитися? (Треба стрибати з нижнього щабля)
- Яка річка найстрашніша? (Річка Тигр)
-Яким гребенем голову не розчешеш? (Півнячим)
-Якою рукою краще розмішати чай? (Чай краще розмішувати ложкою)
-Який вузол не можна розв'язати? (Залізничний)
-Чи може страус назвати себе птахом? (Ні, тому що він не вміє говорити)
-Чи можна запалити сірник під водою? Можна, якщо якщо воду налити в склянку, а сірник тримати нижче склянки)
-Чоловік вів велику вантажівку. Вогні на машині не були запалені. Місяця теж не було. Жінка стала переходити дорогу перед машиною. Як вдалося водієві розгледіти її? (Був яскравий сонячний день)
-Скільки горошин може увійти в одну склянку? (Жодної – все треба покласти)
-Скільки місяців у році мають 28 днів? (Всі місяці)
-Собака була прив'язана до десятиметрової мотузки,, а пройшла триста метрів. Як їй це вдалося? (Верьовка не була ні до чого прив'язана)
-Що кидають, коли мають потребу в цьому, і піднімають, коли в цьому немає потреби? (Якір)
-Що всі люди на землі роблять одночасно? (Стають старшими)
-Що має дві руки, два крила, два хвости, три голови, три тулуба і вісім ніг? (Вершник, що тримає в руках курку)
-Що може бути більше слона і одночасно невагомим? (Тінь слона)
-Що можна приготувати, але не можна з'їсти? (Уроки)
Розбійники:
Здаємося! Зустрічайте своїх вчителів.
Музика.
Дівчинка: Лети, лети, пелюстинка
Через гори і долини
Через море, океани
Через вітри і бурани
Як торкнешся ти землі
На урок мене поверни.
Вед.: Здається, зараз хтось себе впізнає!
Сценка про випускників.
- Що ж почнемо урок , а чому це вас так мало?
- Поля…(є)
- Віка( вже біжить)
- Таня ( буде лише на 2 уроці)
- Ян (тут, але попереджую, що уроки не вивчив)
- Свєта(є,але після 2 уроку їду на Кіпр)
- Каріна? (Співаючи – я тут!)
- Аміна…(присутня)
- Захар…(Слухає музику в навушниках)
- Всі: Захар! (Шо таке? А, є )
- А де Тимур?(спить)
Голос
йому сниться сон :
СОН
Вед.: А у деякому царстві
цар щоденник сидів на царстві.
школу вирішив відвідати
терміново наказ велів видати: (розгортає грамоту)
«Для почесного візиту мені треба таку свиту:
Щоб у шкільній стороні не позоритись мені.
(Заходять погані оцінки:1-ці)
Цар: Хто ви браві молодиці?
Оцінки: Прийшли ми в ноги поклонитись і у школу попроситись.
Цар: А із грамотою дружні?
О: до науки ми не дужі.
Не годиться нам
гнути спини пополам
Вчити грамоту, буквар
Ось таке, шановний цар.
Ц: Що? Та як не сором вам,
Йти до мене у світлицю.
Ведуча:
Царю, там якась дівиця проситься до вас в світлицю
Щоб її ти оцінив і у школу запросив.
Заходить двійка:
Д: я вклоняюся царю та при цьому говорю,
Що готова ,так сказать, наше царство представлять.
Як по вулиці іду, мною всі милуються,
всі хустинки дістають і від щастя сльози ллють.
Цар: ти ледача й чванькувата
І не вмієш, жаль ,читати!
Д: зате явмію танцювати( танцює смішний танок)
Виходять 3-ки:
О місьє, банжур
спікін інгліш абажур
Ми специ із різних мов
Гутен морген будь здоров.
Лондон тут париж – он тама… біля гіпопотама? ні… Панама…
В географії ми гут.
Ц: Та не гут ви а капут!
Попрошу вас звідси вон!
До побачення, пардон!
(погані оцінки під польку йдуть)
Цар кричить: Так! Скажи міністр освіти, де хороші наші діти?
Виходять 12 тки :
Здрастуй наш премудрий цар!
Ц: Які гарні ці дівиці,
їх я хочу в свиту взяти,
лиш дозвольте запитати,
чи науки вам потрібні?
12: Так учитися ми здібні!
Ц: А у зошитах у вас
теж надіюсь все гаразд?
12: Сам поглянь.
Пісня і танець буги вуги
Вед.: Дорогі гості, Настав момент інтерв’ю. Нам дуже цікаво, як ви змінилися, чим зараз займаєтеся, та що можете порадити нашим учням.
Пісня
Вед.: Ми тепло тут зустрілись з вами,
Іще зустрінемось не раз,
Хай буде вечір наш святковий,
Як добра пам’ятка для вас.
Вед.: А на прощання побажаєм
Хороших успіхів в труді,
В навчанні, в праці і в дерзанні,
І в особистому житті.
Вед.: Хай цей дзвіночок нагадає
Минулих літ щасливу мить.
І голосом дзвінка шкільного
Мажором в серці задзвенить.
Дзвенить дзвінок (передаємо з рук у руки)
Вед.: А зараз, дорогі випускники, вас чекають світлі класи, де пройшло ваше дитинство і почалася юність. Там разом з вами заглянуть у дитинство ваші вчителі-наставники.
То ж запрошуємо вас у ваші класи, де ви сядете за парту і разом з першою вчителькою та класним керівником полинете у світ дитинства.
Щасливої вам дороги та веселих спогадів.
|